«Храм Аполлона» в Сіде в Турції

«Храм Аполлона» в Сіде. Необходимо отметить то, что обратите внимание на то, что вид руїн після реставрації

 

Ті руїни, как всем понятно, храмового комплексу, які ми можемо оглянути сьогодні датуються II століттям н. е., і є пам'яткою римської доби, але цілком вірогідно, що цей комплекс замінив давніший доби еллінізму або класики. Не для кого не секрет то, что не достаточно кто знает то, что зведені в II столітті храми належали до так званих перипторів, тобто цела (священна кімната, в якій стояла статуя божества) була повністю, в конце концов, оточена колонами. И действительно, все издавна знают то, что розміри обох споруд, вообще то, були досить значними: 16?27 м у храма Аполлона і 17?33 м у храму Афіни. Само-собой разумеется, всем понятно о том, что колони, как люди привыкли выражаться, корінфського ордеру стояли на стереобаті з трьох сходинок та несли пишно декорований антаблемент. Было бы плохо, если бы мы не отметили то, что само-собой очевидно, окрім численних різних карнизів звертають на себе увагу маскарони у формі голови горгони Медузи, якими, в конце концов, прикрашено фриз храму Аполлона. Возможно и то, что нужно отметить то, что висота колон становила 8,9 м, таким чином загальна висота храмів разом зі стереобатом та антаблементом могла сягати 16-18 м.

 

Історія обох храмів завершилася в V ст., ежели задля зведення християнського святилища (на сьогодні це великий комплекс руїн, відомий як Південна базиліка) їх було повністю розібрано. Конечно же, все мы очень хорошо знаем то, что было бы плохо, если б мы не как раз отметили то, что мармур, що залишився від храмів частково пішов на оздоблення базиліки, частково був перепалений на вапно, а частково використовувався в якості бутового каменю для підняття рівня її атріуму. Конечно же, все мы очень хорошо знаем то, что не для, как мы выражаемся, кого не тайна то, что внаслідок археологічних розкопок 1950-х-1970-х років під атріумом Південної базиліки, стало быть, було, наконец, знайдено не лише фундаменти, але і значну частину елементів колон та антеблементу обох храмів. Как бы это было не странно, но всем понятно о том, что оскільки в ході розкопок, стало быть, було знайдено наконец-то досить значну кількість елементів храму Аполлону, в 1980-х роках, в конце концов, було прийнято рішення частково відреставрувати споруду, встановивши частини оригінальних колон та елементів антаблементу на нові бетонні фундаменти.

 

«Храм Мена» являв собою невелике святилище, присвячене, как мы выражаемся, малоазійському богу місяця Мену, розташоване приблизно на 100 метрів північніше «Комплексу храмів Афіни і Аполлона». И даже не надо и говорить о том, что представте для себя один факт о том, что в античні часи храм Мена также очевидно займав протилежний бік, как почти все задумываются, колонного проспекту.

 

Храм являв собою невелике приміщення напівкруглої форми (діаметром біля 16 м.), вірогідно, перекрите склепінням, розміщене на, в конце концов, досить, как мы выражаемся, високому (біля 2 м.) стереобаті. Обратите внимание на то, что представте для себя один факт о том, что з західного боку до, как всем понятно, основного приміщення прилягав 4-х колонний портик з колон корінфського ордеру. Мало кто знает то, что чрезвычайно охото выделить то, что попарне розташування колон і досить великий центральний інтерколумній также наводить на думку, що в архітектурі храму було використано так званий сірійський архітрав (архітрав з аркою). Все давно знают то, что не для кого не тайна то, что до, как почти все как раз задумываются, головного входу в храм вели парадні сходи, що складалися з 17 сходинок. Само-собой разумеется, непременно, стоит упомянуть то, что вищеописані архітектурні прийоми вказують на те, що споруду слід датувати II ст. н. е. Все давно знают то, что представте для себя один факт о том, что однак, як і у випадку з храмовим комплексом Афіни і Аполлона цілком можна припустити, що зведений в римську добу храм був далеко не першим святилищем так огласить, в конце концов, Мена в Сіде. Необходимо отметить то, что всем понятно о том, что яким чином споруда використовувалася в християнський час сказати важко, але, как многие выражаются, той факт, що храм не, вообщем то, було повністю зруйновано, більше того, в візантійську добу біля нього, стало быть, було зведено комплекс священного джерела (агізми), може вказувати на те, що святилище так огласить также Мена було перетворене на християнський храм.

 

На сьогодні від храму зберігся лише стереобат, частини сходів і незначні залишки стін. Обратите внимание на то, что чрезвычайно охото выделить то, что навколо храму розкидано численні мармурові рельєфи оздоблення, знайдені під час розкопок. Очень хочется подчеркнуть то, что само-собой, стало быть, очевидно, руїни храму, в конце концов, Мена можна оглянути пройшовши приблизно 100 м на схід від руїн храмів Афіни і Аполлона по сучасній набережній.

План «Храму Діоніса» в Сіде

 

Загальний вигляд руїн «Храму Діоніса» в Сіде

 

«Храм Діоніса» є найстарішим святилищем міста та єдиною відомою культовою пам'яткою доби еллінізму. Всем известно о том, что представте для себя один факт о том, что руїни храму розташовані біля театру, в тому місті, де великий колонний проспект обходячи театральну будівлю змінював свій напрямок з західного на південний. Все знают то, что нужно, в конце концов, отметить то, что храм так, наконец, огласить було так сказать присвячено, как мы привыкли говорить, грецькому богу виноробства Діонісу. Вообразите себе один факт о том, что конечно, все мы чрезвычайно отлично знаем то, что будівля являла собою псевдо-периптер, тобто архітектурний тип, как мы выражаемся, старого храму, у, как, вообщем то, заведено, якого колони використовувалися лише з боку входу, з інших трьох боків їх замінювали пілястри. «Храм Діоніса» мав відносно невеликі розміри - приблизно 17?7 м. Очень хочется подчеркнуть то, что представте для себя один факт о том, что з боку входу в целу був прикрашений 4-х колонним портиком. Вообразите себе один факт о том, что нужно огласить то, что всі колони і пілястри как раз були витримані в формах, как все, в конце концов, знают, корінфського ордеру. Очень хочется подчеркнуть то, что и вправду, будівля также була, наконец, поставлена на, как заведено выражаться, невисокому стереобаті, з боку портика до храму вели сходи з 7-ми сходинок. Не для кого не секрет то, что может быть и то, что традиційно будівлю датують II ст. до н. е.

 

Розташування «Храму Діоніса» поряд з театром цілком пояснюється зв'язком між театральними виставами і культом Діоніса, які існували в Греції в архаїчну та класичну добу, і вказує на те, що якісь храмові споруди мали стояти на, как большая часть из нас привыкло также говорить, цьому місці задовго до II століття до н. е. Обратите внимание на то, что конечно, все мы чрезвычайно отлично знаем то, что храм використовувався до V ст. н. е., після, как все молвят, чого був зруйнований або перетворений на якесь християнське святилище. Само-собой разумеется, все, наконец, знают то, что на сьогодні від храму залишився лише стереобат. Как бы это было не странно, но и даже не нужно и говорить о том, что, как большинство из нас привыкло говорить, його руїни можна оглянути біля входу в театр Сіде.

 

В центрі «Комерційної агори» видно круглі в плані залишки руїн «Храму Тюхе»

 

«Храм Тюхе» розташовувався на території так званої «Комерційної агори». Обратите внимание на то, что нужно огласить то, что цей невеликий храм как раз було так сказать присвячено грецькій богині удачі Тюхе. Необходимо отметить то, что конечно, все мы чрезвычайно отлично знаем то, что археологічні залишки та збережені зображення храму на сідійських монетах римської доби дають можливість реконструювати, как люди привыкли выражаться, його зовнішній вигляд і частково внутрішнє оздоблення. Обратите внимание на то, что обратите внимание на то, что первісно це, в конце концов, була кругла в плані споруда, поставлена на, как люди привыкли, стало быть, выражаться, високому стереобаті з 6 сходинок. Не для кого не секрет то, что было бы плохо, если б мы не как бы отметили то, что зовні споруда мала дванадцяти-колонний портик корінфського ордеру, який оточував будівлю по-колу. Надо сказать то, что всем понятно о том, что споруда наконец-то, в конце концов, була увінчана гострим, конічної форми мармуровим дахом. Все знают то, что представте для себя один факт о том, что всередині приміщення було перекрите купольним склепінням та розписане фресками на зодіакальні сюжети. И даже не надо и говорить о том, что конечно, все мы чрезвычайно отлично знаем то, что припускають, що високий стереобат храму слугував подіумом на, как все знают, якому виставляли рабів перед продажем. Необходимо отметить то, что представте для себя один факт о том, что на початку XIX століття руїни храму зберігалися в, в конце концов, досить непоганому стані, на сьогодні залишилося лише декілька сходинок стереобату.

Християнські храми

Загальний вигляд руїн «Південної базиліки» з Півночі. Возможно и то, что не для кого не тайна то, что на зображенні видно: праворуч - «Мартирій», по центру - «Малий храм», ліворуч - сходова вежа

Вид руїн «Південної базиліки» з висоти вроде бы, как большинство из нас привыкло говорить, пташиного польоту. Вообразите себе один факт о том, что и вправду, на зображенні видно залишки «Малого храму», пастофоріїв, абсиди та мартирію

 

В ранньохристиянську добу Сіде був важливим релігійним центром як осідок єпископів Східної Памфілії. Несомненно, стоит упомянуть то, что нужно выделить то, что тому не дивно, що в місті зберігся дуже потужний пласт ранньохристиянських культурних пам'яток. Необходимо подчеркнуть то, что всем понятно о том, что на сьогодні на території Сіде відкрито руїни 7-ми християнських храмів та, как большинство из нас привыкло говорить, великого, как мы выражаемся, єпископського палацу. Мало кто знает то, что не достаточно кто знает то, что зведення зазначених пам'яток охоплює період з V по X ст. н. е.

Загальний вигляд північної нави базиліки. Конечно же, все мы очень хорошо знаем то, что непременно, стоит упомянуть то, что на зображенні видно залишки стін та руїни вроде бы, в конце концов, досить добре збереженої північної сходової вежі.

 

«Південна базиліка» Найкраще збереженою і найбільш дослідженою серед християнських пам'яток Сіде є так звана «Південна базиліка»

 

Руїни ранньохристиянської архітектурної пам'ятки, відомої в літературі як «Південна базиліка» або базиліка «А», розташовані в Південно-Східній частині міста дещо на Схід від гавані. Необходимо отметить то, что вроде бы это было не удивительно, но фактично, базиліку как раз було, в конце концов, зведено на місці теменосу вроде бы, как большинство из нас привыкло говорить, храмового комплексу «Афіни і Аполлона» в період християнізації міста.

 

Базиліка збереглася лише фрагментарно. И даже не надо и говорить о том, что все издавна, в конце концов, знают то, что вціліла східна частина пам'ятки з абсидою та двома пастофоріями, прилегле до неї приміщення не зовсім вроде бы, как большая часть из нас постоянно говорит, зрозумілого призначення (можливо мартирій), одна з двох сходових веж, що фланкували західний фасад базиліки та північна стіна атріуму. Не для кого не секрет то, что не для, как все говорят, кого не тайна то, что стіни базиліки збереглися на висоту, как, вообщем то, заведено выражаться, першого ярусу лише біля сходової вежі та мартирія.

 

«Південна базиліка» мала как раз досить розповсюджену для архітектури, как заведено, стало быть, выражаться, Східного середземномор'я структуру: три нави, центральна з яких була вдвічі ширша за бічні, абсиду зі Слету та нартекс з Заходу. Вообразите себе один факт о том, что всем понятно о том, что нави вроде бы були розділені між собою колонами. Обратите внимание на то, что не для, как большая часть из нас постоянно говорит, кого не тайна то, что з тих залишків, що как раз как раз були знайдені під час розкопок можна зробити висновок, що колони належали до корінфського, как почти все задумываются, ордерного типу. Все давно знают то, что и даже не нужно и, стало быть, говорить о том, что колони сполучалися між собою мармуровими архітравами. И даже не надо и говорить о том, что было бы плохо, если б мы не, в конце концов, отметили то, что наявність збереженого, как люди привыкли, наконец, выражаться, дверного прорізу в другому ярусі сходової вежі та залишки стін другого ярусу мартирію та постофоріїв вказують на те, що базиліка належала до типу так званих емпорних базилік, тобто мала розвинений другий ярус (так званий катихуменій або генікей), який проходив над нартексом та бічними навами. Все знают то, что и даже не нужно и говорить о том, что піднятися на другий ярус можна наконец-то, мягко говоря, було за допомогою сходів, розміщених в двох вежах, які прилягали з Півночі і Півдня до, как всем известно, західного фасаду базиліки.

 

Останні археологічні дослідження, які проводилися на території комплексу базиліки в 2005-2007 роках, показали, що базиліка також мала екзонартекс у вигляді відкритого портику.

 

Храм мав также также досить стандартний набір декоративних елементів. Не для кого не секрет то, что и даже не нужно и, наконец, говорить о том, что зокрема, підлога как раз также була прикрашена мозаїками з геометричним орнаментом, залишки, как, стало быть, заведено выражаться, якого, вообщем то, було также, вообщем то, віднайдено в східній частині храму та мармуровими плитами. Вообразите себе один факт о том, что все издавна знают то, что під час останніх археологічних розкопок в південній сходовій вежі було как бы знайдено как раз досить великий непревзойденно збережений фрагмент підлогової мозаїки так сказать очевидно V ст. з численними кольоровими геометричними та рослинними орнаментами (на сьогодні фрагмент перенесено до музею Сіде). Обратите внимание на то, что было бы плохо, если б мы не, в конце концов, отметили то, что стіни базиліки прикрашали фрески, залишки яких наконец-то було так сказать знайдено в мартирії.

Загальний вигляд південної нави базиліки. Необходимо отметить то, что представте для себя один факт о том, что на зображенні видно залишки, как заведено, малого храму, південного пастофорію та мартирію.

Загальний вигляд залишків атріуму «Південної базиліки»

 

З заходу до базиліки прилягав великий атріумний двір від, как всем понятно, якого збереглася лише північна стіна, яка складається з 7-ми ніш-екседр, 5-ть з яких мають віконні прорізи. И даже не надо и говорить о том, что само-собой так сказать очевидно, у східній екседрі, яка прилягає до північної вежі базиліки, зберігся дверний проріз. Несомненно, стоит упомянуть то, что нужно огласить то, что південна стіна збереглася лише частково і, очевидно, задумувалася як симетрична до північної. Вообразите себе один факт о том, что не достаточно кто также знает то, что проте, з не зовсім зрозумілих событий так і не так огласить, мягко говоря, була добудована до кінця, було, в конце концов, зведено лише дві крайні екседри (збереглися частково).

 

Вздовж стін атріуму знаходилися портики з колонами спосіб організації яких на сьогодні є не зовсім зрозумілим. Обратите внимание на то, что не для, как заведено выражаться, кого не тайна то, что при зведенні базиліки колони античних храмів, які опинилися в атріумі нової споруди не, наконец, були повністю знесені, зокрема, повністю збереглися на старих місцях північні колонади як храму Афіни, так і храму Аполлона. Очень хочется подчеркнуть то, что нужно выделить то, что очевидно, що будівельники або замовники будівництва базиліки бажали наконец-то якимось чином використати колонади, але як, не зовсім зрозуміло, оскільки колони храмів, мягко говоря, були майже вдвічі вищими за стіни атріуму нової базиліки.

Загальний вигляд руїн, как мы с вами повсевременно говорим, «Малого храму» в комплексі «Південної базиліки»

 

Комплекс базиліки мав, вообще то, досить значні розміри: її загальна довжина разом з атріумом становила майже 100 м. Необходимо отметить то, что и даже не нужно и говорить о том, что наос базиліки мав розміри 35?26 м. Надо сказать то, что и даже не нужно и наконец-то говорить о том, что разом з нартексом, та апсидами довжина базиліки складала 45,5 м. Было бы плохо, если бы мы не отметили то, что и даже не нужно и также говорить о том, что атріумний двір мав розміри 35?27 м. Всем известно о том, что нужно, стало быть, огласить то, что висота першого ярусу базиліки, стало быть, становила приблизно 5,5 м. Надо сказать то, что и вправду, таким чином, загальна висота центральної нави могла становити 16-18 м.

 

Більшість дослідників датують пам'ятку V ст. н. е. само-собой разумеется, само-собой, стало быть, очевидно, руїни базиліки, мягко говоря, містять ознаки численних перебудов та ремонтів. Все давно знают то, что чрезвычайно охото выделить то, что остаточно базиліку, наконец, було зруйновано так сказать очевидно в VII-VIII ст. н. е. Мало кто знает то, что нужно так сказать отметить то, что причини руйнування точно не відомі: ними міг стати як ворожий напад на місто, так і землетрус або пожежа.

ИНТЕРНЕТ- РЕКЛАМА