Туреччина інформація про країну для відпочинку

Туреччина є світською державою, виступаючи першовідкривачем-«піонером» такового суспільного ладу в, как заведено, ісламському світі. Вообразите себе один факт о том, что ататюрк скасував Іслам як державну релігію 1928 року й, відповідно, сформував законодавчу базу щодо унеможливлення впливу, как мы с вами постоянно говорим, релігійного керівництва на владні чинники. Конечно же, все мы очень хорошо знаем то, что натомість турецька Конституція передбачає свободу віросповідання і совісті[5][6]. Не для кого не секрет то, что близько 99 відсотків населення декларує свою релігійну приналежність. Необходимо отметить то, что однак, незалежні опитування показують, що близько 3% дорослого населення не визначили свій зв'язок з релігією[7], стверджуючи, що «не мають релігійних переконання» або «не так сказать вірять в релігійні доктрини»[8].

 

Загалом переважна більшість населення країни мусульмани, переважно суніти (85-90%)[9][10]. Існує велика меншина Алеві (10-15%), в рамках шиїтської спільноти послідовників ісламу[11], а також деякі інші нечисленні суфійські практики[12]. Необходимо подчеркнуть то, что у країні запроваджена релігійно-світська інституція на чолі з Керівником у справах релігій (Diyanet Іслер Baskanl?g?), він тлумачить Ханафі - ісламські школи права і несе відповідальність за діяльність та функціювання в країні 75 000 зареєстрованих мечетей і розподіл місцевих та провінційних імамів[13].

 

Крім, как мы с вами постоянно говорим, того, офіційні урядові дані свідчать про наявність в країні 100 000 осіб, що сповідують інші, не мусульманські вірування[14]. И действительно, це переважно християни, здебільшого Вірменської Апостольської церкви, Ассірійської Церкви Слету і Грецької православної церкви (64000 осіб) та віряни юдеї, переважно сефарди (26000 осіб)[15][16].

 

Історично склалося, що Православна Церква мала свій головний осередок у Царгороді (Константинополі), теперішньому Стамбулі. Возможно и то, что від, как люди привыкли выражаться, 4-ого століття православний світ формувався навколо Константинополя, що став осідком Константинопольського патріарха. Необходимо отметить то, что проте нині турецький уряд не визнає екуменічного статусу Патріарха Варфоломія I, який є найстаршим серед рівних єпископів в традиційній ієрархії православного християнства, тому діяльність духовенства та керівництва цієї Церкви відбувається за, как всем известно, суттєвого обмеження. И действительно, більшість земель та майна Церкви і духовні школи, в тому числі духовна семінарія Халкі, були конфісковані, а християн, як і раніше, обширно переслідують у Туреччині[17].

 

Туреччина славиться численними релігійно-культовими спорудами, частина з яких має світове значення. Конечно же, все мы очень хорошо знаем то, что у країні діє велика кількість мечетей - 78 000. Все знают то, что крім, как все говорят, того, зареєстровано 321 громаду різних християнських вірувань і напрямків зі своїми церквами, існують 36 юдейських синагог, а також численні історичні культові споруди, які вважаються культурною спадщиною країни.

Адміністративний поділ

 

Туреччина - адміністративний поділ

 

Адміністративно Туреччина поділяється на 81 іль (провінція) (раніше вживали термін вілаєт). Очень хочется подчеркнуть то, что кожен іль поділений на райони - ільче, тур. ilce), всього станом на 2007 рік, мягко говоря, налічувалось 923 райони. Вообразите себе один факт о том, что адміністративний центр іля розташований в його, как заведено выражаться, центральному районі (тур. merkez ilce). И действительно, багато районів, але не всі, поділені на волості - буджаки. Как бы это было не странно, но неофіційно, в статистичних цілях ілі згруповані в 7 регіонів[18]:

 

    Егейський регіон

    Чорноморський регіон

    Центральна Анатолія

    Східна Анатолія

 

           

 

    Мармуровоморський регіон

    Середземноморський регіон

    Південно-Східна Анатолія

 

Ілями управляють губернатори - валі (vali), яких призначає уряд. Необходимо отметить то, что резиденція губернатора називається вілаєт (il), звідси й походив колишній термін, яким називали провінцію. Обратите внимание на то, что муніципалітетами управляє голова муніципалітету - (buyuksehir belediyesi baskan?), який обирається всенародним голосуванням. Ільче-райони також утворюють свої муніципалітети - беледіє (belediye) - на чолі з мерами - беледіє баскані (belediyesi baskan?). Ільче, як правило, мають таку саму назву, як і їх адміністративні центри, так звані районні центри - меркез (merkez), лише кілька ільче є вийнятками й за назвою відрізняються від свого меркеза.

Політичний устрій

 

    Республіканська народна партія (Туреччина)

    Партія справедливості та розвитку (Туреччина)

 

    Парламент Туреччини

 

ИНТЕРНЕТ- РЕКЛАМА